Спелеотуризм в Закарпатті
Тячівський район Відпочинок

Спелеотуризм в Закарпатті

телефон: +38 (0312) 61-40-23 - спелеогурток в Ужгороді

адреса: Карпатський біосферний заповідник: +380 (03132) 22-19-3; спелеогурток: +380 (0312) 61-40-23


На території Закарпаття відомо близько 50-ти печер. Жодна з них не є екскурсійною, але при бажанні Ви можете відвідати печери Угольського масиву та урочища Черлений Камінь.
Отримавши спеціальний дозвіл у Карпатському біосферному заповіднику, тел.: (03132)22-19-3.
Також Ви можете отримати всю необхідну інформацію в спелеогуртку ужгорода за тел.: +38(0312)61-40-23.

Більшість печер Закарпаття знаходиться на території Тячівського району. Це печери біля сіл Мала та Велика Уголька, а також печери урочища Черлений Камінь, що неподалік від села Нересниця.
На території Угольського масиву відомо біля 30 карстових порожнин, входи до яких знаходяться досить високо (100-300 м) над рівнем долини.

Найбільшою і, мабуть, найгарнішою печерою Українських Карпат є печера ** Дружба (Романія). Вхід у шахту розташований на висоті близько 500 м у буковому лісі на околиці с. Мала Уголька. Він знаходиться на дні неглибокої триметрової карстової лійки еліпсовидної форми зі стрімкими обривистими стінами. Загальна довжина всіх досліджених ходів печери Дружба становить 900 м, глибина – 45 м. Температура повітря в різних частинах печери коливається від +5 до +8°С, вологість становить 95%.

Печери Угольки – це справжні музеї природознавства.

У відслоєннях на річці Великій Угольці палеоботаніки знайшли відбитки листя магнолії, лавра, пальми, мирта, винограду та інших субтропічних та тропічних рослин, які росли 25 млн. років тому. У печері Молочний Камінь виявлено стоянку первісних мисливців.

У кількох десятках кілометрів від печер Угольського масиву знаходиться система печер Черлений Камінь, яка має зовсім інше походження і структуру. Система розташована у північно-східному напрямку від с. Нересниця Тячівського району. Печери урочища Черлений Камінь представлені чотирма великими кількаповерховими порожнинами загальною довжиною від 200 до 700 м, глибиною від 24 до 56 м, та кількома маленькими, довжиною від 5 до 25 м. Породи печер Черленого Каменя мають характерне темно-червоне забарвлення, що пояснюється наявністю тривалентного заліза або його оксиду в цементуючій складовій породи. Печери відносно молоді, доказом чого є тип їхньої структури (вони закладені в основному по тектонічних розломах у породі), а також мала кількість натеків та невеликі розміри сталактитів. Походження печер має виражений тектонічних характер, на що вказує наявність довгих прямих паралельних ходів, висота яких сягає трьох-п’яти метрів, хоч подекуди їх розміри неможливо визначити, оскільки деякі тріщини поступово звужуються до непролазних.

Печера Сифон (сифон – це хід, заповнений водою або рідкою глиною) найглибша в урочищі Черлений Камінь: її глибина сягає 59 м. Верхня частина складається з невисоких залів з великою кількістю каміння, брил, плит, що утворилися внаслідок обвалів ходів. На переході з верхньої до середньої частини печери на стінах з тріщин з’являються сталактити та ребристі вертикальні натеки.

Печери системи Червоний Камінь досить перспективні у плані пошуку продовжень ходів.

У Рахівському районі природні печери невідомі, але є багато старих закинутих шахт. Найцікавішими є Довгоруня та Черемшина, які знаходяться неподалік від села Ділового. Ці шахти є антропогенними утвореннями, але їх вертикальні ділянки мають природне походження.

У Перечинському районі відомо кілька маленьких тектонічних печерок, розташованих на хребті Санаторія на висоті приблизно 500 м, а також печера на горі Полонина Руна (1497 м).

У Великоберезнянському районі природні порожнини розташовані недалеко від села Лубня, найбільша з них, завдовжки 138 м, – печера Ролінг Стоунз.

В Ужгородському районі, на північ від с. Глибокого, є кілька шахт, утворених внаслідок добування залізної руди для анталовецького ливарного цеху в 30-х роках ХХ ст. Печери різні за довжиною – від кількох метрів до 240 м. Очевидно, до нашого часу збереглися не всі штольні, частина з них обвалилася.

Печери – тонко збалансована екосистема. Тому першочерговою вимогою до відвідувачів є бережне ставлення до їх середовища та унікальних мешканців.


Тячівський район

  • Район
    Тячівський район
    Тячівський район Площа - 1,8 тис. км2 Населення - 171,8 тис. чол. Щільність 94,53 чол./км² Районний центр м Тячів Органи місцевого самоврядування районный совет - 1 - 74 депутата міська
  • Село
    село Лопухово
    Лопу́хів — село в Тячівському районі Закарпатської області. Кількість населення — 3750 осіб. Розташоване по обидва береги ріки Брустурянка, за 70 км від районного центру Тячів.
  • Село
    село Терново
    Терново — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Населення становить 4302 осіб (2001 р). Терново розташоване за 20 км від районного центру — міста Тячева і за 7
  • Село
    село Мала Уголька
    Мала́ У́го́лька — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.
  • Село
    село Велика Уголька
    Вели́ка У́го́лька — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Село тягнеться майже на 10 км з півдня на північ вздовж річки Велика Уголька. На північній околиці починається лісовий
  • Село
    село Велика Уголька
    Вели́ка У́го́лька — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Село тягнеться майже на 10 км з півдня на північ вздовж річки Велика Уголька. На північній околиці починається лісовий
  • Село
    село Вишоватий
    Вишова́тий — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Село розкинулось вздовж невеликої річки, лівої притоки Тересви, і на схилах довколишніх пагорбів. У східній частині села розташована гора Сумарин
  • Село
    село Теребля
    Тере́бля — село в Україні, в Тячівському районі Закарпатської області. Село розташоване на правому боці березі річки Теребля за 18 км на північ від райцентру Тячів і за 10 км
  • Село
    село Красна
    Кра́сна — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Розташування: Село Красна розташоване у вузькій долині річки Тересви та її притоки — Красний (Красношора). З усіх боків оточене високими
  • СМТ
    селище міського типу Солотвино
    Соло́твино — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.

Відпочинок Тячівський район