Великоберезнянський район Район

Великоберезнянський район

північний захід Закарпаття

Герб Великоберезнянського району Великоберезнянський район
Площа - 0,8 тис. км2
Чисельність населення - 28,2 тис. чол.
Щільність 34,87 чол./км²
Районний центр смт Великий Березний - 6,9 тис. чол.

Органи місцевого самоврядування
районна рада - 1 - 45 депутатів
селищна рада - 1 - 30 депутатів
сільські ради - 19 - 290 депутатів
Населених пунктів 32

Великоберезнянщина межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей. На заході - з двома країнами ЄС — Словацькою Республікою та Польщею.

Великоберезнянський район - мальовнича гірська місцевість, лісові масиви якої чергуються долинами навколо річок і річечок. Найвища точка над рівнем моря (1463 м) знаходиться на полонині Рівній. Трохи нижчими є полонина Гостра та гори Мала Равка, Кремінець. Ці та інші вершини є складовими гірських масивів Українських Карпат.

На території району розміщено Ужанський національний природний парк, а також біосферний міжнародний заповідник "Східні Карпати - Стужиця".

Місцевість району, перш за все, багата лісовими (в тому числі і цінними породами) ресурсами, мінеральними джерелами, різними корисними копалинами.

На території району розміщено значну кількість туристично-рекреаційних закладів, таких як: "Дубовий гай", "Красія" та інші.

Cайт: goo.gl/nj2Xhn

     

Великоберезнянський район

Великоберезнянський район

  • Фестиваль
    Молочна ріка (Стужиця)
    Фестиваль сиру "Молочна ріка" проходить у червні на території Ужанського національного парку в с.Стужиця Великоберезнянського району. Оригінальність цього заходу полягає в представлені продукції, виготовленої за характерними для регіону технологіями та рецептурами. Тут можна буде досхочу поласувати млинцями
  • Фестиваль
    Лемківська ватра (Кострино)
    Лемки – західна гілка українського народу, жили на своїх землях з дідів-прадідів. Але в результаті перетурбацій передвоєнних років опинилися відділеними від решти українських територій – у так званому “Закерзонні“ (за лінією Керзону). Тому, як кажуть самі лемки,